на головну  відправити пісьмо 
   Сьогодні:
Історія
консульство
інформація
отримання візи
події
двосторонні зв'язки
контакт
іформація про чилі
країна
президент
історія
економіка і політика
культура
туризм
галерея, фото

Історія

Вироби індианцівЗ давніх часів територія Чилі населялась племенами індіанців - арауканів, кечуа, аймара, мапуче та ін. У 1537 р. з території Перу прийшли іспанські завойовники. Конкістадор Педро де ВальдІвія у 1541 р. заснував місто Сантьяго. До кінця XIX ст. арауканам, які жили на півдні нинішньої Чилі, вдавалось відстоювати свою незалежність. У 1810 р. почалось повстання чилійців на чолі з Бернардо О'Хіггінсом проти Іспанії. В 1817 р. війська Х.Сан-Мартіна з Аргентини перейшли Анди і допомогли армії Б.О'Хіггінса здобути перемогу. КонкістадорУ 1818 р., після перемоги визвольної армії над іспанськими військами у битві під Чакабуко, Чилі здобула незалежність. Протягом XIX ст. в країні кілька разів змінювалися періоди диктатури та демократичного правління, У 1891 р. відбулася коротка, але кровопролитна війна між прибічниками президентського та парламентського правління, що завершилася зміцненням парламентської республіки. Наприкінці XIX ст. в результаті двох Тихоокеанських війн, що велися за території, де розташовані родовища селітри, Чилі відвоювала значну частину територій Перу і ,Болівіі.

Початок XX ст. був відзначений в країні сталими темпами економічного розвитку, пов'язаного зі сприятливою кон'юнктурою на сировинні продукти 3 1924 по 1931 рр. в країні правив військовий режим, що завершився у 1932 р. після перемоги на президентських виборах А.Алессандрі, соціально-політична ситуація в країні до початку 1970-х років була стабільною, однак для економічного розвитку були характерними висока інфляція та значні коливання темпів економічного зростання.

Альєнде(праворуч) та Піночет З перемогою у 1970 р, соціаліста С.Альєнде на президентських виборах в країні різко загострилась економічна й політична криза. 11 вересня 1973 р. відбувся військовий переворот, який супроводжувався встановленням диктатури генерала А.Піночета. З 1973 по 1989 рік законодавча і виконавча влада належала військовій хунті, декрети А. Піночета мали силу закону. В цей час були розпочаті реформи спрямовані на залучення іноземних інвестицій, сприяння розвитку виробництва, лібералізацію зовнішньої торгівлі та трудового законодавства, реформування пенсійної системи. У 1980 р.Генерал Піночет шляхом референдуму була прийнята конституція, яка закріпила для збройних сил представництво у верхній палаті парламенту та можливість впливати на прийняття важливих державних рішень. В середині 1980-х рр. внаслідок загострення соціальних проблем, пов'язаних із закриттям багатьох неконкурентоспроможних підприємств, зростанням зовнішнього боргу та безробіття відбулося посилення внутрішнього протистояння в країні. Розпочатий політичний діалог між диктатурою та опозицією забезпечив можливість повернення до демократії. Референдум 1988 р. відкинув пропозицію генерала А.Піночета про продовження виконання ним функцій президента до 1997 р. Більшість населення висловилась за проведення прямих виборів президента, зняття заборони на діяльність політичних партій. Однак роль армії в політичному житті Чилі ще досить помітна. Так, президент не має права увільняти командувачів видами збройних сил, а генерал А.Піночет, згідно з Конституцією, до березня 1998 р. займав посаду Командувача армії. Загалом у нинішніх умовах зберігається стабільна рівновага між політичними силами різного спрямування. Нинішні економічні успіхи є основою своєрідного перемир'я між різними політичними силами в країні.

вгору
почесне консульство республіки чилі в україні, 2011 г.