на головну  відправити пісьмо 
   Сьогодні:
Економіка і політика
консульство
інформація
отримання візи
події
двосторонні зв'язки
контакт
іформація про чилі
країна
президент
історія
економіка і політика
культура
туризм
галерея, фото

Економіка.

Чилі протягом тривалого часу має стабільно високі темпи економічного розвитку. Основними галузями економіки є прничовидобувна та обробна промисловість, сільське господарство, добре розвинуті деревообробна, текстильна, взуттєва, харчова та інші галузі промисловості. Чилі утримує перше місце в світі по видобутку та експорту міді (2,2 млн.т), третє місце у світі за виловом риби (7,6 млн.т). Країна має значні поклади селітри, молібдену, йоду (друге місце у світі), самородної сірки, залізної руди, вугілля, золота та цинку. Чилі - помітний в Латинській Америці виробник та експортер зброї та військового спорядження. У промисловості країни зайнято 25% економічно активного населення, у сільському господарстві - 19%. Структура ВНП: сфера послуг - 55%, обробна промисловість - 21%, сільське господарство - 10%, добувна промисловість - 8%.

В середині 1980-х років у Чилі розпочався процес стабільного економічного зростання завдяки встановленню сприятливого режиму для надходження іноземних інвестицій, стимулюванню національного експорту, проведенню ряду фінансових та соціально-економічних реформ. Акумульовані за 1985-2000 рр. Іноземні інвестиції в економіку країни склали близько 25,5 млрд. дол., з яких 8,8 млрд, "осіло" в гірничодобувній промисловості. Обсяг чилійського капіталу, вивезеного за кордон, досяг за 1990-2000 рр. позначки 8,5 млрд.дол. Інтеграція в світову економіку не обмежується зовнішньою торгівлею, а починає охоплювати виробничу галузь та сферу послуг.

Зовнішня політика

Зовнішня політика урядів лівоцентристської коаліції 1989-1999 рр. була підпорядкована створенню сприятливих зовнішніх умов для економічних реформ, а також забезпеченню готовності країни до глобалізації економічного життя. Загальні принципи міжнародної діяльності попереднього керівництва були підтверджені урядом Президента Р.Лагоса,. який, однак, особливого значення надає питанням економічної інтеграції з сусідніми державами регіону, переговорам про укладення угоди про вільну торгівлю з ЄС та зміцнення зв'язків з країнами НАФТА. Основними завданнями зовнішньої політики країни визначається:

  • закріплення в групі лідерів у міжамериканських відносинах, використовуючи статус "політичного партнера" США;
  • забезпечення лідерсі на в процесах Азіатсько-тихоокеанської інтеграції,
  • забезпечення реалізації економічних інтересів країни шляхом безпосередньої участі в інтеграційних процесах, як регіональних, так і міжрегіональних;
  • стимулювання національного експорту.

    В питаннях міжнародної безпеки Чилі виступила за безстрокове продовження універсального Договору про нерозповсюдження ядерної зброї і взаємодію між Договором і регіональними угодами типу "Договір Тлателолко". Чилі бере участь в діяльності миротворчих сил ООН, віддаючи перевагу невійськовим місіям спостерігачів. Загальна чисельність персоналу - близько 100 військових, цивільних та поліцейських В оцінці головних проблем сучасності Чилі знаходиться на позиціях, близьких США. Має договори про військове співробітництво з Бразилією і Еквадором. В квітні 1995 р. Чилі відновила дипломатичні відносини з Кубою. Країна надає виключну увагу просуванню своїх кандидатур до міжнародних організацій. Значним успіхом чилійської дипломатії були 1996-1999 рр : представники країни були обрані до вищих керівних органів різних міжнародних організацій, серед них посада голови Міжнародної Організації Праці, членство в керівництві Міжамериканського Суду з прав людини. Комісії 00Н з прав людини. Всесвітньої Організації охорони здоров'я, Раді ФАО, Комісії ООН з питань використання навколоземного простору (Відень), тощо.

    Республіка Чилі і Латинська Америка.

    Відносини з сусідніми країнами залишаються пріоритетними у зовнішній політиці Чилі. Їх реалізація проходить у двох площинах: в рамках регіональних об'єднань - Організації Американських Держав (ОАД), "Групи Ріо", Латиноамериканського парламенту, МЕРКОСУР, тощо і на двосторонньому рівні. Особливого значення надається розвитку відносин з Аргентиною, яким надається статус стратегічних. Після президентських виборів 1999 р., в обох країнах прийшли до влади близькі за ідеологічним спрямуванням лівоцентристські уряди, що стало підставою для проголошення початку нового етапу двосторонніх відносин.

    В 1996 р. Чилі набула статус асоційованого члена МЕРКОСУР, маючи на меті утворення з цим економічним угрупованням зони вільної юргівлі, але не входити до нього у якості повноправного члена. Така позиція Чилі була обумовлена, по-перше, відмінностями в ставках митних тарифів країни і МЕРКОСУР і, по-друге, її намаганням уникнути додаткових перешкод в процесі приєднання до НЛФТА, активних переговорів щодо інтеграції з ЄС (останній раунд за участю Міністра закордонних справ Чилі С.Альвеар відбувся у липні 2001 р. в Сантьяго).

  • вгору
    почесне консульство республіки чилі в україні, 2011 г.